Атестація педагогічних працівників 

ПОЛОЖЕННЯ про атестацію педагогічних працівників

 

Атестація педагогічних працівників − система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

У школі накопичено значний досвід щодо організації та проведення атестації педагогічних працівників, про що свідчать атестаційні матеріали. Позитивним являється те, що розповсюдження педагогічного досвіду атестованих вчителів відбувається через узагальнення досвіду роботи: брошури, методичні рекомендації, творчі звіти.

Рівень роботи педагогічного працівника має вирішальне значення для підвищення його кваліфікаційної категорії. Тому особливого значення набуває об’єктивність вивчення якості роботи вчителя, який атестується. Головними вимогами до вивчення досвіду роботи педагогічного працівника є системність та загальні критерії оцінювання. Критерії оцінювання роботи вчителя під час атестації розглядалися в трьох аспектах: інформативний, результативний, діагностичний. Відпрацювавши систему вивчення якості роботи вчителя та визначивши загальні критерії оцінювання його роботи, в закладі проводиться моніторинг діяльності педагогічного працівника.

Атестація сучасного вчителя потребує цілої системи оцінки особистісних якостей, соціально-психологічних рис і педагогічних здібностей. При цьому вона виконує низку функцій серед яких:

  • виявлення особистісного вкладу особи, що атестується в результат діяльності організації;
  • підтвердження відповідності займаній посаді;
  • корегування діяльності працівника;
  • підвищення професійної компетентності працівника;
  • вдосконалення системи управління колективом.

Оскільки за своєю цілеспрямованістю функції атестації є різними, оцінюються одночасно декілька видів та напрямів діяльності педагогічного працівника. Це обов’язково відображає всі аспекти роботи вчителя як викладача, вихователя, спеціаліста:

  • компетентність;
  • організацію занять;
  • упровадження інноваційних форм та методів роботи;
  • взаємини з учителями та учнями;
  • якості особистості (відповідальність, надійність тощо).

Враховуючи складність учительської праці, за відсутністю загальноприйнятої були визначені наступні критерії оцінювання діяльності педагогічного працівника:

  • Результативність навчально-виховної роботи.
  • Професійна підготовка.
  • Педагогічно-психологічні знання.
  • Організаційна робота.
  • Методика викладання предмета.
  • Громадсько-педагогічна діяльність.
  • Виховна робота.
  • Педагогічна культура.
  • Ведення шкільної документації.

На заключному етапі атестаційного періоду проводяться анкети визначення рівня професійності педагога та його фахової компетенції. Кращий досвід атестованих учителів впроваджується в роботу школи та оформляється відповідно до вимог.

Цікаво проходять творчі звіти вчителів, які атестуються. Вчителі презентують методичні розробки, мультимедійні презентації, методичні рекомендації.

Процедура атестації педагогічних працівників триває майже увесь навчальний рік.

В закладі застосовуються такі методи вивчення системи роботи вчителя як спостереження та аналіз уроків, інших форм педагогічного процесу; вивчення навчальної документації, проведення контрольних зрізів знань учнів, бесіди з учителем і його колегами; анкетування вчителя, батьків та учнів.

Глибоке і всебічне вивчення, узагальнення, об’єктивне оцінювання результатів професійної діяльності педагогів сприяє підвищенню рівня навчально-виховного процесу, баченню перспективи подальшого розвитку школи.

 

 

 

 

Схема самоаналізу уроку вчителем

Повністю відповідає вимогам особистісно орієнтованої педагогічної парадигми:

  1. Обгрунтування структури уроку.
  2. Взаємозв'язок навчального матеріалу з наступним і попереднім. Методи досягнення цілісності знань, здобутих учнями на уроці.
  3. Урахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів певного класу.
  4. Мотивація навчання.
  5. Інформаційна насиченість уроку; яку додаткову літературу
    використано.
  6. Способи усунення перевантаження учнів.
  7. Раціональність методів навчання, які використовувались.
  8. Забезпечення диференціації на уроці.
  9. Ефективність роботи з розвитку розумових здібностей учнів, фор­мування світогляду, моральних якостей особистості.
  10. Рівень культури розумової праці учнів на уроці.
  11. Способи формування навчальних умінь і навичок.
  12. Методика оцінювання й обліку навчальних досягнень учнів, шляхи її вдосконалення.
  13. У чому проявляється формування почуття відповідальності учнів за навчальну працю.
  14. Що сприяло розвитку самоосвіти учнів; роль їхньої самостійної роботи у процесі проведення уроку.
  15. Рівень навчальних досягнень учнів. Якість засвоєння нового ма­теріалу. Продуктивність праці учнів на уроці.
  16. Дотримання педагогічного такту і вимогливості до учнів.
  17. У чому полягають недоліки й помилки у проведенні уроку. Шляхи їх подолання.