Школа №7 розташована  по вулиці Петра Слинька, яка у далекому  минулому  називалася  Олександрівська. З 1902 по 1917 р.р. на території  школи  знаходилася  панська  будівля – винокурня. У роки Великої Вітчизняної  війни  школа  стала  нелегальним  госпіталем  для радянських військо-полонених, який  очолював лікар  З.Ю. Трохименко.                                                                                                                                

 У 1951 році було  засновано семирічну  школу  робітничої  молоді №7, у якій навчалось 200 дітей. Першим директором був  Олександров Михайло  Дмитрович, який очолював педагогічний колектив у складі 22 чоловік. Навчання велось українською та російською  мовами. Заняття проходили  у двох  корпусах. У  школі  була майстерня, приміщення  якої  збереглося і до  сьогоднішнього  дня.     

   

   

На  початку 60-х років школа перейменована із  семирічної у восьмирічну. Із 1955 по 1977 р.р. школу очолював Устименко Іван Лукич, якому  за  вагомий внесок у розвиток освіти присвоєно  звання «Відмінник народної  освіти».

Із 1980  по 1986 р.р. директором школи працює Пугачова Марія Яківна,  «Відмінник народної  освіти», «Ветеран  праці»   вносить вагомий внесок у початок  будівництва  нового  приміщення  школи. 

У 1986  році розпочату Марією  Яківною  справу продовжує молодий  випускник Полтавського педінституту ім. В.П.Короленка Гринь Олексій Іванович. 

Першого  вересня 1987  року  відчинились  двері нового  приміщення школи. У червні 1998  року  школа реорганізована  у загальноосвітню  школу І-ІІІ  ступенів.

  

Школа  пишається  своїми  випускниками:

Раїсою Плотніковою – відомою поетесою, членом Спілки Письменників України.

Тамарою Твердоступ (Волковою), майстром міжнародного класу із  легкої  атлетики, багаторазовим  призером  чемпіонатів України, Європи , Світу.

Михайлом Панченком, доктором фізико космічних  наук. Михайло у 1999 році закінчив Київський національний  університет ім. Шевченка   (фізичний факультет, фізика  космосу). Працював у науково-дослідному інституті  ім. Коперника (м. Торунь, Польща). Тепер  працює в Університеті  м.Грац  (Австрія).  У  29 років Михайло  став доктором фізико-космічних  наук.               

 

У школі відкрито два музеї: музей вишивки імені Героя України В.С. Роїк та музей історії школи № 7.               

З 1995 року і по цей день навчальним закладом керує Гринь Ірина Миколаївна.

З лютого 2014 року школа носить ім'я Героя України Віри Роїк - народної майстрині та вишивальниці.